На базі Музею сучасного мистецтва Одеси заснували спільноту «Амбасадори культури» — об’єднання підприємців-інтелектуалів, які згуртувалися навколо ідеї розвивати культуру через підтримку сучасного мистецтва, продовжуючи одеську традицію меценатства. Спільнота об’єднує успішних та прогресивних людей та організації, які поділяють однакові цінності.

«Ми вважаємо культуру одним з головних рушіїв цивілізованого суспільства, розуміємо важливість як збереження спадщини, так і підтримки нового й актуального мистецтва. Амбітна місія “Амбасадорів культури” — формувати культурний код майбутнього країни. Вірю, що нам вдасться втілити її в реальність завдяки об’єднанню мистецьких, експертних та ділових кіл Одеси та України», — розкриває концепцію спільноти почесний Амбасадор культури Вадим Мороховський, колекціонер, засновник МСМО.

Повний маніфест спільноти можна прочитати тут.

В Музеї сучасного мистецтва Одеси відбудеться виставка художника Іллі Чичкана. Новий цикл робіт присвячений шедеврам класичного реалістичного живопису. Художник іронізує над ідеологічним впливом видатних творів мистецтва та пропонує по-новому поглянути на культурну спадщину минулих епох. Виставка являє собою імітацію камерної музейної зали, де сконцентровані твори, які «повинен знати кожен». Цей зразковий зал — карикатура, криве дзеркало музею, де Чичкан висміює музейний пафос та відкидає традицію поклоніння імперському канону та уявної складності мистецтва.
Сам художник каже про свій довгостроковий проєкт: «Людина розумна прямоходяча заходить до музею з острахом й цікавістю, ніби її предок-примат. Обох лякає невідомість, адже мистецтво подібне до джунглів: загубитися легко, а віднайти сенс дещо складніше». “Психодарвінізм” — термін, що об’єднує вульгаризоване розуміння праць Дарвіна, Маркса і Фройда: в процесі еволюції людини з мавпи зробила не праця, а секс та агресія.

На базі Музею сучасного мистецтва Одеси заснували спільноту «Амбасадори культури» — об’єднання підприємців-інтелектуалів, які згуртувалися навколо ідеї розвивати культуру через підтримку сучасного мистецтва, продовжуючи одеську традицію меценатства. Спільнота об’єднує успішних та прогресивних людей та організації, які поділяють однакові цінності.

«Ми вважаємо культуру одним з головних рушіїв цивілізованого суспільства, розуміємо важливість як збереження спадщини, так і підтримки нового й актуального мистецтва. Амбітна місія “Амбасадорів культури” — формувати культурний код майбутнього країни. Вірю, що нам вдасться втілити її в реальність завдяки об’єднанню мистецьких, експертних та ділових кіл Одеси та України», — розкриває концепцію спільноти почесний Амбасадор культури Вадим Мороховський, колекціонер, засновник МСМО.

Повний маніфест спільноти можна прочитати тут.

18 червня 2021 року в Музеї сучасного мистецтва Одеси відкривається масштабна виставка «Вчора, сьогодні і завжди. Одеса в колекції Вадима Мороховського».

Виставку, що зібрала безліч творів образотворчого мистецтва, примірників нумізматики та, інших артефактів, пов'язаних з культурою та фінансами Одеси, команда музею присвячує 50-річному ювілею засновника МСМО, мецената та громадського діяча Вадима Мороховського.
Експозиція виставки настільки велика, що включає десять самостійних тематичних блоків, місце кожному з яких знайшлося в окремому залі.

4 червня у Музеї сучасного мистецтва Одеси відкривається виставка художниці Наташи Шульте “Закрита система”.

За ефемерною свободою сучасності криється домінуюча державна система, за правилами якої, незалежно від країни та політичного режиму, ми всі існуємо. Ще у XVIII столітті Адам Сміт критикував роль держави у розвитку суспільства як всеосяжну урядову регламентацію приватного життя, але навіть сьогодні суспільство живе за правилами умовної закритої системи.
У проєкті “Закрита система” Шульте не тільки актуалізує традиційні для своїх робіт питання етики і моралі, а й досліджує тему тіла як соціально-політичного объекту, що втрачає ідентичність всередині замкнутого простору. У її роботах людина існує лише як інструмент політичної гри держав, соціальний важіль, позбавлений індивідуальної особистості та замкнений у ефемерний простір стерильної системи. Художниця використовує розсічення як наскрізний візуальний прийом. Простір дробиться на геометричні фрагменти, а люди піддаються умовному розчленуванню. В медицині це називається вівісекція, тобто проведення хірургічних операцій з живими організмами в наукових цілях. Ця дефрагментація стає алюзією на експерименти та досліди системи влади у якій існує сучасна людина.