Володимир Наумець – відомий одеський художник та письменник, маляр, автор відео-арт творів, перформансів та акцій, один з перших в Україні почав використовувати в своїх інсталяціях фігури з неонових ламп, що світяться. Народився у Львові в ти́сяча дев’ятсо́т сорок п’ятому році. Незабаром його сім’я переїхала до Одеси, де він закінчив Одеське художнє училище. Потім вчився в Московському вищому художньо-промисловому училищі. Співпрацював з групами неофіційних митців Одеси та Москви. Будучи глибоко релігійною людиною, приділяє особливу увагу духовності в сучасному мистецтві. Його твори знаходяться в музеях і приватних зібраннях різних країн. Він живе й працює в Кельні, Німеччина.

Володимир Наумець один з перших почав проводити в Одесі мистецькі акції. На початку акції «Знак на снігу» Володимир Наумець сидів на снігу під парасолькою, захищаючись від невидимої небезпеки. Він вийшов на замерзлий сніг, щоб створити на його поверхні Знак у вигляді простих та зрозумілих ліній, які, повинні захищати його від стихії. Митець обрав літеру омега – символ безперервності, вічності та божественності Бога, як необхідний йому Знак. Він намалював цю літеру в центрі ділянки, де сніг виблискує на світлі та ліг усередині Знака, розкинувши руки та ноги. Парасо́лька, яку художник тримав раніше, йому вже не потрібна. Тому він залишив її на снігу поза Знаком. Її функція — підкреслити контраст між фактичним захистом, який символізує Знак, і формально тимчасовою, вже непотрібною захищеністю, яку уособлює парасо́лька.

Художник, використовуючи цей контраст, розмірковує над концепцією захисту та його відношенням до віри й метафізики. Акт тво́рення Зна́ку на сні́гу перетворюється на ритуа́л, яки́й підніс повсякде́нне до рівня́ духо́вної і мистецької пра́ктики. Порівняння та протиставлення Знака та парасольки нагадує, що парасолька зроблена іншими людьми, а Знак Володимир робить сам. Право і можливість самому створити Знак, що оберігає людину – велика винагорода для Наумця. Худо́жник поєдна́в матеріа́льний світ з духо́вним, використо́вуючи про́сті, на пе́рший по́гляд ре́чі — парасо́льку і сні́г — для ство́рення но́вого символі́чного простору.