Леонід Войцехов — сучасний художник, теоретик мистецтва, куратор та письменник. Народився та майже все життя жив в Одесі. Батько одеського концептуалізму – течії мистецтва, яка стверджує, що головне не форма твору, а його інтелектуальна складова. Більшість творів Войцехова, побудовані на асоціаціях, грі слів та ситуаціях абсурду, які змушують глядача звернути увагу на неочевидні деталі. Він був одним із перших кураторів художніх акцій в Одесі.

Акці́я Леоні́да Войце́хова «Вони́ нам за це́ відпла́тять», проведе́на в ти́сяча дев’ятсо́т вісімдеся́т четве́ртому ро́ці, Це одна з перших мистецьких акцій, проведених у публічному просторі Одеси. Приводом для акції був буревій, який пройшов Одесою. На фотографіях зображені повалені дерева, що перекривають дороги та частково зруйновані будівлі. Олег Петренко та Людмила Скрипкіна, під керівництвом Леоніда Войцехова, взяли велику пилку та пішли допомагати у наведенні порядку. Збереглися фото, як вони пиляють ствол великого дерева, яке перегородило вулицю і збирають гілки. Але художньою акцією ця подія стала завдяки плака́ту з на́писом «Вони́ нам за це́ відпла́тять», яки́й учасни́ки пронесли́ центральни́ми ву́лицями мі́ста.

Це́ провокати́вне висловлю́вання кида́ло ви́клик ситуа́ції. Правоохоронці запитали організа́тора акці́ї: хто це «Вони»? Хто буде відповідати? Кого вони мають на увазі як відповідального?. Леоні́д Войце́хов поясни́в, що відповідати «Будуть сили природи». На жаль, фотографій плаката не збереглося. Але очевидно, що це була переконлива перевірка здібностей нової мистецької групи. Таке іронічне, та провокативне поясне́ння, відповіда́ло абсу́рдному ме́тоду, характе́рному для оде́ських концептуалі́стів, які́ свідомо́ уника́ли прямо́го комента́ря соціа́льних пробле́м. Окрім спілкування багато років тому з Валентином Хрущом та Станіславом Сичовим авторами несанкціонованої Парканної виставки одеські міліціонери не були готові до дискусії з художниками. І на цей момент хлопців відпустили. Проте́, акці́я стала́ одним з приво́дів для розгро́му кварти́рної експозиці́ї Войце́хова і його́ майбутнього засудже́ння.

Акці́я ста́вить пі́д сумні́в межі́ між мисте́цтвом, полі́тикою та соціа́льним конте́кстом, підкреслю́ючи, як здавалося б далекі від реального життя художні висловлювання мо́жуть ма́ти поту́жний впли́в на суспі́льство.