Едуард Колодій народився у ти́сяча дев’ятсо́т сімдесятому ро́ці. Відомий живописець, автор відеоінсталяцій, перформансів та акцій. Науковий співробітник.

В а́кції “Мистецтво в маси” худо́жник вико́ристовував себе як майданчик для демонстра́ції та пояснення творів мисте́цтва. У нього на спині́ і гру́дях були закрі́плені дві карти́ни, а в рукáх він тримáв табли́чку з написом «Ед Колодій. Пересýвна ви́ставка двох карти́н». Акція відбувалася на Приморському бульварі, Дерибасівській вулиці та в інших центральних куточках Одеси. Таким чином, сам а́втор став живо́ю та мобільною галере́єю. Однá картина булá абстра́ктна, з геометричними фóрмами та я́скравими кольорáми, а на іншíй був зобрáжений традиційний натюрмóрт — стíл з фруктáми, на тлі вíкна, крізь яке видно балкон і далі кораблик у морі. Перехо́жі спостеріга́ли за карти́нами, ставили запитання та спілкувалися з художником. На фото видно людей різного віку, що зацікавилися творами. Схоже, що не менше ніж картини, їх цікавить сам художник. Охочі могли записати свої думки про акцію на аркушах паперу, які їм давав автор. Також він мав аркуш із концепцією акції:

«Мистецтво для всіх і для кожного! Мистецтво у маси!
Мета цієї виставки – показати мальовничі твори якомога більшій кількості одеситів та гостей міста.
Я хочу дати можливість кожному здійснити своє право бачити картини.
Народ має знати своїх художників!
У нашому житті є місце мистецтву!»

Ця акція ставить пи́тання досту́пності мисте́цтва, стверджуючи, що воно ма́є бу́ти зда́тним до взаємоді́ї з реа́льністю, не лише відобра́жати, але́ й формува́ти сприйня́ття навко́лишнього сві́ту. Здійсню́ється концептуа́льне осми́слення кордо́нів і ви́значення мисте́цтва, вно́сячи змі́ни в уявле́ння про мі́сце і фу́нкцію худо́жнього тво́ру. Але, говорячи про зміну поглядів на місце та роль мистецтва в суспільстві, Колодій намагається викликати в оточуючих інтерес до творчості та особистості художника, а також до його творів. Дола́ється традиці́йна дистанці́я між мисте́цтвом та пу́блікою. Худо́жник, яки́й ру́хається се́ред люде́й із карти́нами, демонстру́є іде́ю, що мисте́цтво не є замкну́тим у галере́ях або́ музе́ях, а є ча́стиною соціу́му.