Дует Уте́ Кíльтер, яка народилася у ти́сяча дев’ятсо́т п’ятдес́ят сьомому році та Вíктора Малярéнко, який народився у тисяча дев’ятсот шістдеся́тому році, один із перших творців відеоáрту в Одесі, ши́роко відомий в Україні та за кордоном. Їхні відео поєднують кінематогрáф та європейський аванґáрд з культурними та соціáльними реáліями життя Одеси.
Відео «Die Strasse» Кíльтер та Малярéнка починáється з демонстрáції жвавої вулиці вели́кого міста. Ми бачимо автора, який стрі́мко кидається на сітчастий паркан, що незрозуміло звідки взявся. У кáдрі з’являється співавторка, корóткострижена в чоловíчому костюмі. Вони поодинці підхóдять до стіни з написóм “camel”, що означáє “верблюд”. В якості фóну звучить виступ Володимира Леніна проти капіталíзму. Дáлі слідує тáнець біля сітки, яку плетуть люди. Автори теж приймають участь у плетінні. Кілька разів повторюються короткі уривки фраз; кáдри новин; пішоходи, що йдуть вулицею. У різних варіаціях автор та авторка знову і знову, кидаються на паркан із сітки. З різних боків вони намагаються перелізти через нього назустріч один одному. Іноді їм це майже вдається, тому вони намагаються це зробити ще раз. Але все безуспішно. Кожен залишається за своїм парканом. У фінáлі група людей виконує тáнець біля сíтки. Якоюсь мірою цей світ набуває рис містичної нескінченності та невідворотності, а дії в ньому — безглуздості.
У своєму творі худóжники створюють атмосферу ві́дчаю та безвиходу, що домінують в жи́тті в умóвах обме́жень.
У відео багато символічних кадрів: слово “camel” – символ тяжкого шляху через пустелю соціáльних труднощів; новини, що швидко змінюються, підкреслюють нестабíльність сучáсного життя; безуспішні спроби перелізти через паркан, який нічого не поділяє – безглузде бажання вирватися з безвихідного засилля соціальних обмежень. Це нескінчéнна боротьба́ за недосяжну свободу, самореалізáцію у світі, де межі і бар’єри стáють частиною повсякденного життя.
Твір Уте́ Кíльтер та Вíктора Малярéнко демонстру́є, що тáке людськá свобóда в умóвах, коли соціáльні, політи́чні та культу́рні структýри накладáють невидúмі паркани. Життя де паркан, сітка та комуністична пропаганда – обов’язкові елементи існування.