Група «Перці» — творчий тандем Олега Петренка та Людмили Скрипкіної, котрі працювали разом з 1984 до 1999 року. Яскраві представники кола одеських концептуалістів, відомі своїми загадковими, символістськими творами на основі складних таблиць до наукових статей 1950-60-х років з іронічними та абсурдистськими коментарями.

Ми хочемо представити вам дуже незвичайний твір «Перців» “Ще не час”, написаний у 1986 році. Це ретельно виконаний малюнок, який має досить складні смисли та асоціації.

      В центрі малюнка розміщена світло-сіра піраміда, на гострій вершині якої закріплений сріблястий глобус. На глобусі балансує хлопець в піонерській формі. Над ним, з-поза хмар простягається рука, яка притискає піонера до кулі. По різні боки піраміди, знизу зображено два медичних працівника, які штовхають переноски з людьми на них. Той, що праворуч, готовий штовхати візок по похилій поверхні піраміди вгору до вершини, а той, що ліворуч, — вниз. Всі рухи забезпечені стрілками, що вказують на їхні напрямки. Навколо великі білі хмари, з яких зверху до центру картини линуть промені світла. Знизу по центру розташований напис сірими літерами «Ещё не время». 

Твір має дві ідейні лінії. 

Перша — глибоко гуманістична та філософська. Автори радять, що не потрібно поспішати на той світ, життя хоч і складне, але варте свого природного розвитку. 

Друга зображає соціальний аспект. На вершині сфери зображено піонера. Автори іронізують над організаційним «ентузіазмом» комсомольсько-піонерських лідерів. Адже вони могли вчиняти все що завгодно, навіть не задумуючись. 

Даний сюжет є також зверненням до лідерів та керівників, котрі часто в палкому ентузіазмі не зважають на стан своїх підопічних. Добре що є верховний лідер, котрий нагадує спинитись та задуматись що «ще не час».