Леонід Войцехов — сучасний одеський художник, теоретик мистецтва, куратор та письменник. Народився в ти́сяча дев’ятсо́т п’ятдесят п’ятому році та майже все життя жив в Одесі. Батько одеського концептуалізму – течії мистецтва, яка стверджує, що головне не форма твору, а його інтелектуальна складова. Більшість творів Войцехова, побудовані на асоціаціях, грі слів та ситуаціях абсурду, які змушують глядача звернути увагу на неочевидні деталі. Він був одним із перших кураторів художніх акцій в Одесі.

Акці́я «У два рахунки» (російською «В два счёта»), куратором якої теж був Леонід Войцехов проходи́ла у сквері́ Пале-Рояль бі́ля легендарного Опе́рного театру та була́ символі́чним же́стом, спрямо́ваним про́ти комерціаліза́ції мисте́цтва.

Четверо людей у бі́лих сорóчках та брюках з дерев’яними швáбрами, ганчíрками та відрáми води ми́ли асфáльт у сквері́ Пале-Рояль. Войцехов, стояв збоку, мив разом з усіма і одночасно давав вказівки. Їхні рýхи були ритмі́чними та злагóдженими, створюючи ефéкт спільної хореогрáфії. За цією дія́льністю з цікавíстю спостерігáли перехóжі, деякі з них намагалися задавати питання. Діти, зацікавлені в незвичній дії дорослих, також приєднáлися до миття, весéло бі́гаючи між доросли́ми та виливаючи воду з відер. Бі́лою фáрбою на асфáльті був зроблений великий напис «У два рахунки».

Вибі́р скверу Пале-Рояль для проведе́ння акці́ї бу́в не випадко́вим. Це́й істори́чний скве́р, став це́нтром комерцій́ної діяльно́сті оде́ських художникі́в. Уча́сники акці́ї у відповідь на пошире́ння низькоякісної художньої проду́кції вирі́шили приверну́ти ува́гу до занепа́ду духо́вної складово́ї мисте́цтва. Вони ми́ли асфа́льт, викону́ючи ритуа́л “відми́вання” про́стору від “бру́дної”, су́то комерцій́ної діяльно́сті. Необхідно відзначити чистий та світлий одяг учасників акції. Вибір такого одягу підкреслює, що вони сприймали цю дію як свято: свято порятунку справжнього мистецтва від засилля комерції. Іншою причиною такого світлого одягу може бути підкреслення що це боротьба за чистоту мистецтва. Акці́я заклика́ла до переосми́слення ро́лі мисте́́цтва в суспільстві, необхі́дності очище́ння мистецького світу від впли́ву матеріальних інтересів та поверне́ння до йо́го справжньо́ї су́тності.