На початку ХХI століття з’явилося багато аналітичних публікацій про мистецтво століття минулого. Настала черга описувати, узагальнювати й аналізувати радянське мистецтво 50-80-х років, а також періоду Перебудови. Вщухає, значною мірою політично заангажований, бум на радянський нонконформізм і концептуалізм, поступаючись місцем вдумливому їх вивченню. Помітне місце в таких дослідженнях приділяється абстрактному мистецтву. З’явилися численні дисертації, статті, фундаментальна праця “Абстракція в Росії. ХХ століття”.
На жаль, у більшості публікацій повністю забуто існування в СРСР, поряд із Москвою і Ленінградом, ще одного культурного центру – Одеси. Це стосується взагалі історії радянського нонконформізму і, особливо, абстрактного мистецтва. Внесок же Одеси в розвиток цієї найважливішої ідеї світового мистецтва істотний не тільки тим, що з нашим містом пов’язані перші кроки, як художника, великого Василя Кандинського, а також етапи творчих біографій Олександри Екстер, Натана Альтмана, Володимира Баранова-Россіне і багатьох інших художників російського авангарду початку століття. У 50-60-ті роки не менш інтенсивно, ніж у Москві та Ленінграді, альтернативне мистецтво розвивалося в Одесі.
Ім’я Олега Соколова – першого одеського радянського художника-абстракціоніста, гідно увійти в історію абстрактного мистецтва поряд з іменами Елія Бєлютіна, Олександра Звєрєва, Євгена Міхнова -Войтенка, Михайла Шварцмана та багатьох інших. Практично всі учасники легендарної групи одеських нонконформістів захоплювалися абстрактним живописом. Багато хто, виїхавши (на певний час або назавжди) до Москви, створивши Одеську колонію художників, влився в загальний художній процес радянського неофіційного мистецтва. Пізніше коло одеських абстракціоністів істотно розширилося. Роботи стали різноманітнішими за стилістикою і завданнями.
У цій публікації ми вперше спробували описати розвиток абстрактного мистецтва Одеси. Каталог приурочений до важливої для співробітників Музею сучасного мистецтва Одеси (і, хочемо сподіватися, для всіх, кому важлива доля культури нашого міста) події – відкриття виставки “Кандинський, Соколов, далі завжди… Абстрактне мистецтво Одеси”.
Про значення цієї теми для культури Одеси взагалі і одеських художників зокрема, говорять дві роботи, обрані нами для обкладинки: робота суперлідера одеського абстракціонізму, якого, безсумнівно, наші нащадки визнають його обличчям, – Володимира Наумця, і представника наймолодшої течії (яка не всіма визнається як образотворче мистецтво) – digital art (кібер-арт, або комп’ютерна графіка), Степана Рябченка.
До каталогу включено аналіз творчої біографії та робіт засновника одеської школи абстракції Олега Соколова, творів одеських нонконформістів, їхніх друзів і послідовників аж до сьогоднішніх течій: графіті та digital art – загалом 22 автори.
Звітуючи про недостатню повноту аналізу особливостей творчості одеських художників, ми сподіваємося, що наступні роботи продовжать створення всеосяжної історії одеського абстракціонізму на тому рівні, на який він виправдано заслуговує.
Архів статті: http://archive.msio.com.ua/ru/home/1-latest-news/254–l-r