Микола Лукін — молодий та вже відомий український живописець, графік, автор об’єктів та інсталяцій. Народився в Одесі в 1987 році. Вчився та викладає в Одеському художньому коледжі ім. М. Б. Грекова. У своїй практиці М. Лукін поєднує експресивний живопис, ліричні сюжети та фантазійні композиції. У його роботах реальність містифікована та міфологізована. Герої полотен митця перебувають у фрагментарному, невизначеному просторі, де повсякденне постійно переплітається з надприродним.  Навіть до повномасштабного нападу росії апокаліптичні сюжети, символізм та передбачення займали значне місце у його творчості. 

В центрі великої вертикальної картини “Адам і Єва” ми бачимо фігури чоловіка й жінки. Вони стоять разом, як одне ціле. Жінка притулилася зліва до чоловіка, намагаючись сховатись у ньому. Її спотворене від жаху обличчя звернене до глядача, заокруглені очі майже не можуть дивитися на виявлене зло. Чоловік стоїть в профіль, його розумний погляд втомлений та спустошений; руки безвольно висять, намагаючись сховатися від необхідності захистити жінку. Він вже ні на що не спроможний. Праворуч стоїть хлопчик. Його поза статична та агресивна. Він розгублений та злий. В правій руці тримає мотузку, котра веде до іграшкового танку. Ліворуч від пари, знизу з-за ноги жінки, виглядає череп, котрий, на диво, теж зображає емоцію: біль, страждання, жах. Зверху — біле коло — місяць або ж сонце. Експресивне зображення картини виконане в зелено-чорних тонах. 

Так автор зобразив перших біблійних людей, з котрих почалася вся історія людства. Зображуючи Адама, Єву, одного сина — маленького злочинця (Каїна) та череп іншого (Авеля) — автор передає фаталізм ситуації. Вони цілком усвідомили наслідок своїх вчинків. Весь жах, який коїться — результат вчиненого ними гріха.