Група PLOT виникла на базі Музею сучасного мистецтва Одеси. В ній об’єдналися одеські актори та художники, музиканти й танцівники для створення акцій та перформансів. З того часу майже до всіх важливих проєктів та подій музею вони представляють спеціально підготовлений перформанс чи акцію. Групою також було представлено в Одесі та інших містах України десятки акцій. Зазвичай концепції цих дій мають глибокий філософський та соціально-політичний зміст.
Перформанс “Горох” один з перших творів створених групою. Проте, у ньому вже повною мірою виявилося поєднання глибини етичних і філософських смислів з деякою пафосністю форми дій, властивих цьому колективу. У перформансі приймають участь чо́тири людини: троє з них перебувають у кімнаті на відстані трохи більше двох метрів від стіни. Поруч стоять три табурети на яких розташовані відра із сухим горохом. Ці учасники кида́ють горóх у сті́ну, залишаючи на ній малі́ вм’я́тини. Четвертий уча́сник трима́є вáлик для фа́рби, поруч нього стоїть відро з білою краскою. Пі́сля ко́жного ки́дка він закрáшує ці сліди вáликом, намага́ючись зроби́ти сті́ну рівно́ю. Процес повторюється ба́гато разів: щоразу після ки́дка горóху сті́на отримує нові сліди, які знову й знову фарбуються.
Ця акці́я місти́ть посила́ння до наро́дної му́дрості, зо́крема до ви́слову «як горо́хом об сті́ну». Це́й ви́слів відображáє безплі́дність зу́силь, коли́ слова́ чи ді́ї не зали́шають жодно́го слі́ду чи ефе́кту на свідо́мості то́го, на ко́го вони́ спря́мовані. В акці́ї, ки́дання горо́ху в сті́ну стає мета́форою спро́б комуніка́ції, яка́ не досяга́є своє́ї мети́ — поді́бно до то́го, як вихо́вні слова́, які не сприйма́ються, – зали́шаються безрезульта́тними.
Вм’я́тини, які́ зали́шаються на сті́ні, символізу́ють моме́нти, коли́ ді́ї все ж таки́ зали́шають яки́йсь слід. Проте́ ко́жне закра́шування ци́х вм’я́тин — це спро́ба замаскува́ти а́бо ви́правити ці слі́ди. Вона підкреслю́є, що суспі́льство, індиві́ди а́бо систе́ми ча́сто пра́гнуть поверну́ти все до перві́сного ста́ну запере́чуючи а́бо забува́ючи про наслі́дки. Ки́дання горóху в сті́ну повто́рює о́браз неруши́мих бар’є́рів, які́, незважа́ючи на зу́силля, зали́шаються ча́стиною реа́льності, навіть ко́ли спро́би закри́ти їх не завжди́ успі́шні.