Ігор Гу́сєв народився в Одесі в ти́сяча дев’ятсот сімдеся́тому році.
Він активний учасник мистецьких та громадських проєктів. Художник, поет, автор відео, куратор численних мистецьких акцій, засновник андеграундної галереї Норма та руху Арт-Рейдерів. Вже кілька десятків років бере участь у виставковій діяльності в Україні та за кордоном. Його роботи перебувають у багатьох музеях та приватних колекціях. Зараз він є одним із найвідоміших українських художників. Живе та працює в Одесі.

Відеоінсталяцíя Ігоря Гу́сєва «Приклади руку» пропонує відчути неочікуваний інтерактивний досвід. Перед глядачем на високій підста́вці встановлено монітор на якому безперервно показуються страшні кадри військових кінохронік з демонстрацією вбивств полонених чи цивільних, репортажі катувань та страт у країнах із диктаторськими режимами. На столі, який стоїть перед монітором розташóвана чорнá панель із великóю червоною кнопкóю. На кно́пці є об’ява «Прикладіть руку». Коли людина жме на кнопку, посеред екрану монітору, ніби проникаючи через екран, з’являється зобра́жння її долоні. Велика долонь зеленого кольору накладається поверх кадрів кінохроніки та зупиняє їх.
Ця інсталя́ція дослíджує ідею взаємодії між людиною та технолóгією, а також межу між реáльністю і віртуáльним світом. Прикладаючи руку і натискаючи на кнопку, ми зупиняємо кадри кінохроніки в моніторі, що стоїть поруч. Це виглядає дуже просто, хоча в більшості обивателів технічні процеси, що відбуваються при цьому, не зрозумілі.

Проте, у цьому є інший соціально-філософський аспект. Як відомо, фраза «Прикласти руку» також означає причетність людини до процесів у суспільстві. Кожен повинен мати можливість спробувати зупинити зло. Прикладаючи руку до кнопки, людина демонструє свою готовність зупинити звірства.
Але всім зрозуміло, що цей пристрій – художній об’єкт. Він не з’єднаний зі ЗМІ або з інтернетом і факт натискання на кнопку ніяк не позначиться по відношенню до політичної ситуації у світі. Тоді навіщо натискати? З цікавості? Що означає для нас можливість взаємодії з віртуальними об’єктами, які, насправді, не мають матеріального існування? Апробо́ваних відповідей на ці запитання немає. Єдине, що відомо – на виставці люди активно натискали кнопку.