Музей сучасного мистецтва Одеси за підтримки ГО «Центр розвитку» з 21 березня до 20 квітня 2015 року проводить виставку робіт сучасних одеських художників «Колекція. Made in Odesa».

Першою назвою цієї виставки була дещо сентиментальна, але дуже точна фраза: Колекція довжиною в життя.
Саме так збирали цю колекцію Олена та Семен Верник.
Веселі шістдесяті… А які роки в Одесі не веселі, якщо ти молодий і закоханий?
Їм було трохи більше 40 (на двох), коли їхні нові друзі – художники-початківці, стали показувати їм незвичайні картинки. Картинки, як і друзі, подобалися. Але що змусило «простих радянських людей» – інженера та вчителя музики, почати збирати витвори мистецтва? Ну, не було це прийнято у будівельників комунізму! Марки – так! У крайньому випадку, листівки з портретами улюблених артистів…

Звичайно, було важливим «квартирне питання» – де зберігати картини? Але, мабуть, ще важливіше те, що жодному, хай самому загартованому солдату Партії, не могло спасти на думку повісити у себе картину «Ваня у мартена» чи «Ілліч на містку Аврори». Мали з’явитися нові люди: художники, які відмовлялися писати вождів та барикади, та їхні співгромадяни, широко освічені 25-річні, які не задовольняються карикатурами з журналу «Крокодил».
Бітли та футбол, вино та міні-спідниці, Булгаков та театр – приводів для зустрічей та нескінченних суперечок було багато, але дуже швидко мистецтво стало головним. Почалися квартирні виставки тих, кого пізніше визнають “другим одеським авангардом”. То справді був етап становлення як художників, а й колекціонерів.