Його нинішня творчість істотно змінилася; немає потужних, пастозних і емоційних мазків, з’явився перелякано-тонкий експресіонізм – вібруючий міст між соціумом і задзеркаллям.

У рамках виставки “(Ре)Соціалізація мистецтва”, присвяченій соціально-політичній функції сучасного мистецтва, Музей сучасного мистецтва, за підтримки банку “Південний” з 6 до 27 липня 2009 року презентує проект “На мосту між світами”, присвячений життю і творчості Давида Тихолуза.

У проєкті представлені картини, виконані художником у 2008-2009 роках під кураторством співробітників МСМО, і фоторепортаж Олени Вересковської про його життя.
Давид Тихолуз народився в Одесі 1955 року. Його виховував дядько, який був відомим одеським художником-графіком. Давид навчався в училищі багато років, з багаторазовими академвідпустками і відновленнями. Він цурався всього і всіх – боязка людина, що захищає свій світ. І тільки у творчості, дуже інтравертній, розкріпачувався і ставав самим собою – талановитим стороннім спостерігачем, а також – безпорадною дитиною та іронічним, добрим дідком-євреєм.

А потім із ним сталося те, що можна було передбачити – смерть близьких, самотність серед людей і поступове занурення в болото небуття. Коли ми познайомилися, він був на дні (або в твані, що ще глибше), не думаючи про випливання. Пропозиція Творити дала світло в каламутній товщі води. Мистецтво стало тією трубочкою, через яку стало можливо дихати, не спливаючи з болотяної рідини.

Архів статті: http://archive.msio.com.ua/ru/vistavki/214–r-l-r-