Новий проект художника “Живіші за всіх живих”, на перший погляд, звернений у минуле. Але Сократ і Леонардо, Ісус і Юда, апостол Петро і Себастьян Бах, Платон і Піфагор, – титанічні особистості, життя і погляди яких незабутні й органічні в наш час. З точки зору художника, саме це робить їх “живими” і актуальними.
Іронічний Сократ, який ставить запитання. Саме він поставив сумнів на чільне місце будь-якого аналізу. Вічний дослідник і конструктор Леонардо. Він намагався осягнути, змоделювати і перевершити саму Природу. Ніхто достеменно не знає, як ставився Ісус до Юди. Але те, що не прямолінійно-негативно – очевидно. Ніхто не знає, які акценти виділив для себе Леонардо в “Таємній вечері”. Але те, що він посадив Юду біля Вчителя, ближче за більшість майбутніх апостолів, говорить багато про що. Віктор Павлов, не перший, намагається розбудити наш інтелект…
На його картинах живі й дивні Титани. Але на те вони й Титани, щоб, тільки при таких зіткненнях і сильних взаємодіях, проявляти свої особливості – дивацтва.
Архів статті: http://archive.msio.com.ua/ru/vistavki/220-2010-02-26-15-13-34