Відчуження…
Це поняття стає дедалі актуальнішим у міру поширення постіндустріального суспільства на дедалі більшу кількість мегаполісів.
Відчуження всього і всіх….
Заводів від їхніх колишніх робітників.
Залізничних станцій від людей, які колись від них виїжджали.
Молодих людей від їм подібних, але старіших.
Залишаються тільки соціальні мережі та музика в навушниках.
Вимушено маргіналізовані молоді жителі депресивних міст і країн об’єднуються з метою перетворення забутого людьми громадського простору.
Ці генерали відчужених просторів створюють свій світ. Прикрашають доступними для них засобами: орнаментами та письменами.
Декор стає візитною карткою, міткою, формою самореалізації, зразком міської субкультури постіндустріального суспільства.
Чистим і благопристойним громадянам дуже хочеться відгородитися від цього світу, зводячи його до хуліганства.
Але занадто масовим стало це явище.
Занадто виразно і талановито виконано багато настінних творів.