МСMО в рамках Другої Одеської Бієнале сучасного мистецтва проводить виставку “Зона життя”

Без рубрики / Виставки / Всі новини

МСMО в рамках Другої Одеської Бієнале сучасного мистецтва проводить виставку “Зона життя”

Виставка образотворчого мистецтва Одеси, що вже стала традиційною, приурочена до дня Міста, присвячена нашому улюбленому Місту, життєрадісному й прекрасному, такому, що не здається, і яскравому – вічній ЗОНІ ЖИТТЯ.

Очевидно, що найточніше передають відчуття життя зростаючі квіти і дерева. Як символ вічно живої Одеси обрано її парки. Символом експозиції в кожному з дев’яти залів виставки також обрано один з парків Одеси. Вони всі різні, як сама Одеса, її жителі, її культура і художники.

Відкриття виставки "Зона життя" На фото (справа наліво): куратори Сергій Ануфрієв і Стас Жалобнюк, голова Правління АБ "Південний" Вадим Мороховський, зав. Відділом культури Одеського міськвиконкому Роман Бродавко, директор МСMО Семен Кантор.

1. Великий Фонтан. Місце, де живуть ті, хто “робить” сучасну Одесу. Це люди нової формації, нових поглядів. Для нових людей створюється нове мистецтво. Зі зрозумілою їм мовою, завданнями і цілями. Живопис, покликаний задовольнити смак сучасної динамічної публіки, яка скрізь бувала і все бачила.

2. Пале Рояль. Тут, на паркані біля Оперного театру 1967 року відбулася перша в СРСР неофіційна виставка Сичик+Хрущик. Тут зберігають традиції Валентина Хруща, його богемність, легкість і артистизм. Аромат Старого міста. Ностальгія і сплін. Острівець високої естетики, збережених інтелігентів і справжніх колекціонерів.

3. Сквер Віри Холодної. Світ декадансу. Красиве життя і красиві картини, створені витонченими, яскравими і талановитими людьми. Краса, перетворена на мету існування, на фетиш.

4. У пошуках своєї Зони. За 70 років правління КПРС в Одесі не створено парків, що відповідають основній культурній течії ХХ століття – модернізму. Ми не можемо придумати, з чим асоціюються пластичні краси, легенди одеської модерністської школи. Експресіонізм і мінімалізм, абстракціонізм і конструктивізм, сюрреалізм і фовізм. Вони вирвалися з тісних квартирних виставок, але так і не знайшли в Одесі свого Парку.

5. Чорноморка. Зелений заповідник 80-х. Тут усе застигло в очікуванні та боязні змін. Одеські концептуалісти – у постійному “пошуку інституції”, в очікуванні розуміння. Безперервна і замкнута на себе гра розуму. Вічна альтернатива буйним асоціаціям і запозиченням.

6. Дюковський сад. Споконвічно одеський старовинний традиційний парк. Тут, у тіні слави великих французів, бувають тільки свої. Камерний пейзаж для них. Барбізонська, імпресіоністська, південно-російська художня традиція і, як їхній результат, справжній живопис.

7. Парк Ленінського Комсомолу. Місце зустрічі пам’ятників вождям минулим, теперішнім і майбутнім. Іронічні і трохи надривні роздуми авторів про колишню людську велич, пам’ять і вдячність, що вислизають.

8. Старо – Базарний сквер. Життя парку, як і авторів, представлених у цьому парку, не підпорядковане загальному ритму і швидкості руху.

Намагаючись іти в ногу з часом (тобто зі “старшими товаришами”), ми плануємо під час роботи виставки щосуботи проводити громадські дискусії щодо тем та експонатів кожного парку (точніше, залу).

Дискусії в МСMО

1. Сарказм чи (і) смуток? – 11.09.
Долі справжніх чи уявних вождів.
Обговорення експозиції залу “Парк Ленінського комсомолу”.
Запрошений: куратор експозиції С. Боголюбов.
Модератор: С. Жалобнюк.

2. Зробіть мені красиво – 18.09.
Що робити з бажанням майже всіх жити красиво.
Обговорення експозиції залу “Сквер Віри Холодної”.
Запрошений: куратор експозиції П. Іллічов.
Модератор: С. Кантор.

3. І чого Ви такий розумний? – 25.09.
Чи повинен (і чи може) бути зрозумілим сучасний концептуалізм.
Обговорення експозиції залу “Чорноморка”.
Запрошений: куратор експозиції М. Кульчицький.
Модератор: Р. Громов.

4. Що треба хлопцям з Великого фонтану – 2.10.
Яке сучасне мистецтво визнається таким “сучасними” одеситами.
Обговорення експозиції залу “Великий Фонтан”.
Запрошений: куратор експозиції С. Жалобнюк.
Модератор: С. Ликов.