Головні герої творів Кирила равлики та цегла. Це дуже символічно: все робиться не поспішаючи, озирнувшись і ґрунтовно. Навіть важко повірити спочатку, що автор такий молодий. Але, вдумавшись, розумієш, що це зворотний бік упевненості, що ніщо, нікуди не дінеться – все встигнемо…
Така впевненість базується не на порожньому місці. Автор багато чого спробував: працював у Німеччині, активно співпрацює з дизайнерами – оформлювачами інтер’єрів в Одесі, створив власний (міні)напрям в образотворчому мистецтві: малюнки на банкнотах. Такий досвід дає змогу, “затримавши мить” побачити й проаналізувати інші реальності. Реальності, в яких усе ґрунтовно й гарно збудовано з цегли життєвого досвіду, а равлики виглядають елегантними і, часом, томними.
На більшості полотен К. Бондаренка будівлі й цілі міста перебувають десь у повітрі. І не важливо, що їх підняло на таку висоту: жираф, чи пензель художника. Цей варіант реалізації одвічного пошуку ідеального місця для життя здійсненний, якщо в основі такі красиві споруди з цегли. Так само не випадково цегляні опори виконані у вигляді жіночих фігур. Пригадується, що в генетиці саме жіноче начало є основою стабільності.
Напевно, виправдано, що експонуються такі твори не у звичайній виставковій залі Музею, а в експериментальному приміщенні, центральним елементом якого є сходова клітка. Хто знає, що чекає на нас під час руху вгору цими сходами…